Як влаштовані центри соціального обслуговування

4 Січня 2018, 08:41

Працювати сюди йдуть не заради зарплати, швидше за покликом серця


Безкоштовні речі, стрижка, обід або дрібний ремонт. У столиці в кожному районі є центри соціального обслуговування. А ще пункти обігріву і "так звані" банки одягу. Як це працює?

Светри, куртки, піджаки і взуття. Ці речі роздають в Центрах соціального обслуговування. Іноді – тут можуть навіть погодувати. У теплому чаї, особливо взимку, і добре слово – не відмовлять нікому.

Подруги-пенсіонерки йдуть в центр соцобслуговування. В цей раз не за одягом. Березня Григорівна хоче зробити нову зачіску перед весіллям внучки.

Світлана Павловська кілька років безкоштовно робить зачіски пенсіонерам. День майстра розписаний повністю.

"Я працюю з пів на дев'яту до першої години, і у мене виходить людей вісім. І двоє людей додому це обов'язково, це вихід на будинок, ми обслуговуємо на дому лежачих хворих", – розповідає вона.

Марія Андріанівна піде з продуктовим набором. Їх видають в рамках програми "Турбота" за рахунок бюджету столиці.

А швачка Маргарита віддає підшиті сукні і знову сідає за машинку.

У центрі допомагають тим, хто стоїть на обліку. "Люди пенсійного віку, в основному це самотні люди. Малозабезпечені, переселенці, люди, позбавлені постійного місця проживання", – говорить Олена Слабеняк, директор територіального центру соцобслуговування Подільського району в Києві.

Працювати сюди йдуть не заради зарплати. Швидше за покликом серця.

Нагадаємо, в мережі розгорівся скандал навколо подій на День інвалідів в Коростені, де на "свято" з представниками влади сліпим людям запропонували булочки і печиво, а депутату і його співтрапезникам – алкоголь, м'ясо і виноград. Відео з цієї "події" було опубліковано в Facebook-спільноті "Наш Коростень" і викликало величезний резонанс.

За словами очевидців, сліпі учасники "свята" відчули запах смаколиків з депутатського столу і почали цікавитися, чим пригощається "начальство".

А соцмережі прийшли на допомогу інваліду в Івано-Франківській області. У напівзруйнованому будинку серед сміття і недопалків – так жив тридцятирічний паралізований Дмитро, поки до нього не навідалися волонтери і не розповіли його історію в соцмережах. У районній соцслужб виправдовуються: взяли Дмитра під опіку, але він постійно конфліктував з соцпрацівницею, і та відмовилася за ним доглядати.

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...